понедельник, 7 сентября 2015 г.

    Спогади про літо. (2015)

    Ось і закінчилось літо, як на одному диханні промайнуло і залишило після себе лише спогади.
    Більше двох місяців я провела зі своєю малечею в селі, з мальовничою природою та дихаючи свіжим повітрям, якого так не вистачало в Києві. Я давно вже вважаю, що щасливі ті діти, які мали, чи мають можливість на канікулах жити в селі. Там, справді, весело та безтурботно минає дитинство. Що може бути краще як бігати босоніж по свіжій зеленій травичці, власноруч збирати та зривати стиглі овочі та фрукти, насолоджуватися свіжим подихом вітру після грибних дощиків? А сонце.... яке там сонце!!!!! Воно і світить ясніше, і  промені протягує наче тільки до тебе! А скільки різних емоцій у дитини, коли вона бігає серед курчат, годує качок, та з зацікавленістю та острахом спостерігає за рогатою худобою ))).
    Я не кажу, що відпочинок в селі це найкращий варіант, але він має бути! Це час - де блище люди, час - де рідніша земля, час - де дихається вільно і зникає міська метушня. 


    "Ось-ось звідти насунуть грозові хмари, розсипляться блискавками й буйними теплими дощами, зливами напоять землю, життєдатною вологою й підуть десь далі, далі, а на небі стане сліпуча й тиха веселка, як кінець громам і бурям..." (с) І.Багряний "Огненне коло".


    Ось таку цілу подвійну веселку, на все небо, я  спостерігала вперше в житті!




    Що там у нас? Звичайно, горошок, який треба порахувати,

   солодка малина,

 

    та польові квіти для букета.



     Як же ж не поганяти сусідських качок ))),
та не "поплавати" в балії )))
    Пам"ятаю як і мені бабуся влаштовувала такі банні дні )))

 







    Моя маленька помічниця )))) без неї у мене і роботи б не було ;) ))) То відра віднесе, що я іх шукаю, то з водою бавиться, то в землі замурзається, як шахтар.....)))





    Але все ж таки мені вдалося відпочити ))



    А ось і схід сонця. Кожного ранку я могла спостерігати народження нового дня у вікно своєї кімнати!








     Вода з криниці, парне молоко, схід та захід сонця, риболовля, гойдання в гамаку -  у всьому було ЩАСТЯ!


    Такі от замурзані, абияк вдягнені, на скору руч зачесані та ще й якість фото не вищого гатунку, але саме такі фото розкажуть нам колись, про свіле літо в селі у бабусі й дідуся.


2 комментария:

  1. Із задоволенням прочитала пост! Ти прибідняєшся, Юлька, що кажеш - писати не вмієш! Все ти умієш, тільки почати треба!
    І повністю з тобою погоджуюсь - літо у селі може бути ще крутіше, ніж деінде. Тут справа у тому, чого ти туди їдеш... Якби силою загнали, то, мабуть, не дуже прикольно було б, а от коли ти їдеш відпочити від буденності, від забрудненості міської, хочеш викупатись у природі, тоді кожен день там буде для тебе святом! Я теж люблю поїхать у село, вимкнуть всі телефони, добре, що там інтернету немає.... Красаааа... Головне - малеча, бачу, оцінила)))

    ОтветитьУдалить
  2. О, да! Малеча оцінила життя в селі ))) А також оцінила свободу, незалежність, відсутність стиснення і обмеження у діях. Вкрай розбалувалась, особливо коли крім мене, з нею був ще хтось. Але літо та відпочинок для цього і існує ;)

    ОтветитьУдалить